Observatorul Prahovean publică un nou articol semnat de jurnalista Lydia Nesterenko, care s-a refugiat în Prahova timp de aproape trei luni, apoi a revenit acasă. Astăzi, Lydia scrie despre un proiect pentru viitoarele mame din Ucraina, nevoite să-și părăsească locuințele din cauza invaziei rusești.
În regiunea Jytomyr a fost lansat proiectul medical și social „Cu speranță” pentru viitoarele mămici care, din cauza invaziei pe scară largă a Rusiei, s-au mutat în această comunitate teritorială. Alla Boryshkevich, șeful departamentului de asistență medicală al consiliului orașului Novograd-Volyn, a declarat că proiectul „Cu speranță” funcționează pe bază de voluntariat. Principala condiție pentru participarea la acesta este dorința femeilor.
„Evenimentele noastre sunt diverse si includ întâlniri cu psihologi, preoți, cursuri pictura decorativă pe pungi si prajituri, spune Alla Boryshkevych, sfaturi practice privind viitoarea naștere, sfaturi de la neonatologi privind îngrijirea adecvată a bebelușilor”.
Citește și Corespondență de război din Ucraina. ”Suntem sub focul rachetelor de croazieră rusești”
În cadrul proiectului, a fost planificată și o vizită la camera de ajutor psihologic.
„În primele luni ale războiului, când femeile însărcinate strămutate intern au venit la noi, toate erau cu siguranță speriate, reținute”, spune moașa principală a maternității, Halyna Perevernyuk. „Am încercat să le sprijinim, să le ajutăm, sa le sustinem psihologic, cel puțin în maternitatea noastră.” pentru a le face să simtă că nu sunt singure.”
Oksana Lytvynchuk a venit la Novohrad-Volynskyi insotita de fiica ei cea mare Sofiyka, fiind insarcinata in 20 de săptămâni. Sub bombardamente, ele și-au părăsit casa din Kreminnaya, regiunea Luhansk. Iar pe 13 august, Oksana a născut-o pe Darinka.
Citește și Mărturia unei refugiate din Ucraina în Prahova care s-a întors acasă. Ocupanții ruși ucid civili nevinovați FOTO
„Doctorii nu au renuntat la mine, m-au ținut de mână”, spune Oksana Lytvinchuk. „Le-am spus: „Mi-e greu să fac acest efort”, dar ei m-au sprijinit în toate felurile posibile. La 5:00 seara, a apărut fiica mea Darinka. Când am venit aici părinții mei nu știau despre sarcina mea. Numai soțul meu și fiica mea cea mare Sofiyka știau. Ea chiar aștepta o surioară. Și i-a pus numele Darinka”.
Femeia a fost consultată de medici și psihologi pe tot parcursul sarcinii. Oksana a aflat despre proiectul medical și social pentru oameni ca ea la policlinica locală.
„Am auzit de proiectul social „Cu speranță”, care funcționează în oraș pentru femeile strămutate, în special, cele care urmează să nască sau tocmai au născut un copil. Am venit si mi-a plăcut, pentru că aici comunici cu oameni ca mine” – spune ea Oksana Lytvynchuk. Vii într-un oraș strain si nu cunoști pe nimeni. Da, am rude aici, dar au propriile lor probleme. Ne sunam seara, întreabă ce mai facem, povestim fiecare despre noi. Dar apoi ești tot singura sau împreună cu fiica ta. Aici sunt și alte mame. Avem probleme similar: casa cuiva a fost bombardată, familia cuiva s-a destramat, altcineva sufera din cauza războiului. Aici am vorbit, am pictat împreună pungi de cumpărături și prăjituri. Ne-a plăcut foarte mult.”
De la începutul agresiunii ruse, femeile migrante au dat naștere la 70 de copii – 42 de fete și 28 de băieți – în maternitatea Novohrad-Volynska.
„Nașterile au fost diferite, dar toate femeile care au venit în comunitatea noastră din alte regiuni ale Ucrainei din cauza războiului și au născut în maternitatea noastră, au fost externate sănătoase, cu bebeluși frumoși, sănătoși”, spune șeful Departamentului de Maternitate Nataliya Zoshchuk. Nașterea unor mame a fost mai dificilă, a altora a fost ușoară, dar toți copiii sunt în viață, sănătoși. Copii frumoși. Și mame frumoase.”
În total, 86 de femei strămutate au participat la proiectul „ Cu speranță”.
În timpul războiului, este deosebit de dificil pentru femeile însărcinate și pentru mamele care au născut deja, așa că astfel de proiecte reprezintă un sprijin important pentru femeile ucrainene.
FOTO
Versiunea în limba ucraineană a articolului
„Із надією та при надії”- проєкт для майбутніх мам-переселенок
На Житомирщинні започаткували медико-соціальний проєкт „Із надією та при надії” для майбутніх мам, які через повномасштабне вторгнення Росії переселилися до цієї територіальної громади. Керівниця відділу охорони здоров’я Новоград-Волинської міськради Алла Боришкевич розповіла, що проєкт „Від надії і при надії” працює на волонтерських засадах. Головною умовою участі у ньому є бажання жінок.
„Заходи у нас різнопланові, які передбачають зустрічі з психологами, священниками, майстер-класи з декоративного розпису печива, сумок, – каже Алла Боришкевич. – Також передбачені зустрічі безпосередньо у пологових будинках із лікарями-акушер-гінекологами, від яких можна почути рекомендації і практичні поради щодо майбутніх пологів, поради від лікарів-неонатологів про правильний догляд за немовлятами”.
У рамках проєкту передбачили також відвідування кімнати психологічного розвантажування.
„У перші місяці війни, коли поступали до нас внутрішньо переміщені вагітні жінки, всі вони, безумовно, були налякані, скуті, – розповідає старша акушерка пологового відділення Галина Перевернюк. – Ми старалися їх підтримати, допомогти, розвантажити психологічно хоча б у нашому пологовому відділенні, щоб вони відчули, що вони не самі”.
Оксана Литвинчук до Новограда-Волинського приїхала разом зі старшою донькою Софійкою на 20 тижні вагітності. Під обстрілами вони залишили дім у Кремінній на Луганщині. А 13 серпня Оксана народила Даринку.
„Лікарі не відпускали мене, тримали за руку, – розповідає Оксана Литвинчук. – Я їм кажу: „Мені важко тужитися”, але вони мене всіляко підтримували. О 5:00 годині вечора у мене з’явилася донечка Даринка. Коли я сюди приїхала, про мою вагітність не знали батьки. Знав тільки чоловік і моя старша донечка Софійка. Вона дуже чекала сестричку. І вона ж назвала її Даринкою”.
Весь період вагітності жінку консультували лікарі та психологи. Про медико-соціальний проєкт для таких, як вона, Оксана дізналася у місцевій поліклініці.
„Почула про соціальний проєкт „Із надією і при надії”, який працює у місті для жінок-переселенок, зокрема, тих, які мають народити або щойно народили дитинку. Прийшла, мені сподобалося, бо це спілкування з такими, як сама, – розповідає Оксана Литвинчук. – Ти приїздиш у чуже місто, нікого не знаєш. Так, у мене тут є родичі, але у них свої проблеми. Зателефонуєш увечері, розпитаєш, як справи, розкажеш про свої. І далі ти сама або удвох із донечкою. А тут інші мамочки. У нас проблеми подібні. У когось дім розбомбили, у когось сім’я розпалася, у когось інше горе через війну. Ми спілкувалися, разом розмальовували шопери, печиво. Дуже сподобалося”.
Від початку російської агресії у пологовому відділенні Новоград-Волинської міськрайлікарні жінки-переселенки народили 70 діток – 42 дівчинки і 28 хлопчиків.
„Пологи різні були, але всі жінки, які через війну приїхали до нас у громаду з інших областей України і народжували у нашому пологовому відділенні, виписалися при доброму здоров’ї, з гарними здоровими дітками, – каже завідувачка пологового відділення Наталія Зощук. – У когось пологи були важчими, у когось легкими, але всі дітки живі, здорові. Гарні дітки. Мами також”.
Загалом участь у проєкті „Від надії і при надії” взяло 86 жінок-переселенок.
В умовах війни особливо не просто вагітним жінкам та матерям, які вже народили, тому такі проєкти є важливою підтримкою для українських жінок.
