Observatorul Prahovean publică un nou articol semnat de jurnalista Lydia Nesterenko, care s-a refugiat în Prahova timp de aproape trei luni, apoi a revenit acasă. Astăzi, Lydia scrie despre femeile din Ucraina, care țes plase de camuflaj pentru soldații de pe front.
Încă din primele zile ale războiului, femeile ucrainene nu puteau doar să stea și să aștepte. S-au gândit cum să-i ajute pe militari. Mulți au început să țeasa plase de camuflaj în timpul liber.
Femeile din Ozerny, în regiunea Jytomyr, de 10 luni țes plase de camuflaj folosind propria tehnologie. Sunt usoare si nu se uda. Sunt o mulțime de comenzi de la voluntari.
„Aceasta este o țesătură prietenoasă cu mediul. Respiră, nu se udă. Plasa este foarte usoara. Anterior, țeseau din cârpe. Acea plasă, spun ei, trebuia ridicată cu doi sau trei oameni inainte. Această noua plasă cântărește doar jumătate de kilogram”, spun voluntarii.
„Locuitorii grijulii din orașul Ozerne s-au unit, pentru că s-au gândit cum ar putea ajuta armata. Și au început să țeasa plase. În același timp, aceștia sunt angajați și în alte activitati – livrarea alimentelor, a lucrurilor necesare pe front, strangerea de lucruri necesare spitalelor. Însă activitatea principală a fost țesutul plaselor de camuflaj. Mai ales că este foarte necesar pentru aparatorii noștri. Se fac deja plase albe”, spun voluntarii.
Voluntarii țes plasele după propria lor metodă. Au venit chiar și cu propriul lor nume original pentru asta.
„Aceste femei fermecătoare au o altă unicitate – propria lor metodă de a împleti plasa. Se numește „trifoi”. Ei spun că există 8 metode de tesere a plaselor pe internet, insa niciuna dintre ele nu seamănă cu a lor. În acest fel, este posibil să țeasa rapid, iar plasa în sine este si groasă. De asemenea, ei țin un jurnal special în care își înregistrează munca. Da, în 10 luni au deja 20.000 de metri pătrați de plase ţesute. Plasele sunt stropite cu apa sfintita. Sunt cazuri când aceste plase, țesute cu dragoste și rugăciune, au salvat viețile apărătorilor”, spun femeile.
Nucleul echipei este format din 12 persoane. Lor li se alătură și alți rezidenți, de exemplu, profesori, profesori de grădiniță. În special, ei ajută bunici care au deja peste 80 de ani.
În Korosten, în regiunea Zhytomyr, voluntarii și locuitorii orașului participă și ei la țeserea plaselor de camuflaj. Oamenii din Korosten adună singuri materialul necesar și ajută militarii.
Specialiștii Centrului de Reabilitare Socială și Psihologică a Populației le trimit apărătorilor noștri amulete brodate, pe care le trimit soldatilor din prima linie. Ei fac si plase de camuflaj, atât de necesare pentru apararea de vieti.
Copiii sunt fericiți să-și demonstreze abilitățile creative și dorința de a ajuta soldații noștri – desenează, creează aplicații, brodează pentru a susține spiritul de luptă al militarilor. Iar voluntarii livrează toate acestea băieților noștri.
Sediul de voluntariat pentru țesut plase de camuflaj a fost creat pe baza bisericii „Blagodat”. Aproximativ cincisprezece oameni lucrează aici. Oamenii țes și cântă.
„În prezent, plasele de camuflaj și costumele de camuflaj pentru militari sunt foarte căutate. Țeserea produselor pentru față a început încă din 28 februarie. O făceau în fiecare zi fără o zi liberă. Îi invităm pe toți să coopereze”, spune voluntarul Lidia Vlasenko.
Locuitorii din Radomyshl împreună cu cei refugiati din calea razboiului țes plase de camuflaj pentru militarii din prima linie. Consiliul orășenesc Radomysl a alocat spații pentru a oferi un loc permanent de muncă.
Voluntarul Taisa Vasyliuk a început să țeasa plase de camuflaj în 2016. La început, țesea singură în curte. Iar pe 24 februarie, de la nouă dimineața, în curtea ei stăteau deja până la 15 persoane.
„Și fetele au perseverat – nimeni nu s-a plâns că le sunt mâinile reci, că cineva s-a îmbolnăvit. Au aprins focul, s-au încălzit puțin – și au continuat să țeasa. Acum lucrăm deja în casă. Sunt mereu până la zece oameni. aici. Numărul de cereri a crescut. Trebuie să punem două fundații pentru plasele de camuflaj. Și mai trebuie să țesem modelul kikimora”, spune Taisa Vasyliuk
Valentina Rozvodovska, care țese și ea plase din 2016, ne arată un model de plasă. Ea spune că este important pentru că ajută să nu se întindă pe echipamentul militar și nu se agață de el.
„Echipa noastră este foarte bună. Fetele au toate acelasi gand in minte. Lăsăm treburile interne și munca si ne ocupam de plase. Pentru noi, este o recompensă atunci când băieții noștri ne trimit fotografiile lor, unde zâmbesc”, spune Valentina.
Halyna Minstein – Voluntar a spus că echipa intenționează să se extindă. La urma urmei, sunt necesare mâini suplimentare – există multe comenzi pentru kikimora. Firele sunt luate din papuci chinezești, dezlegând manual talpa.
„Desfacem papucii pentru a vopsi materialul. Un papuc durează aproximativ o oră”, spune Halyna.
„Dizolvăm totul complet. Impletim aceste fire în model kikimora. Sunt vopsite și țesute mai bine. Băieții ne scriu: „Fetelor, vă mulțumim pentru ajutor.”
Până în prezent, voluntarii au țesut peste 50 de astfel de costume de camuflaj.
Indiferent de orașul sau satul Ucrainei pe care îl alegeți, oriunde oamenii ne ajută armata în orice mod pot, aducând astfel victoria și pacea în țara lor natală.
FOTO
Versiunea în limba ucraineană a articolului
Маскувальні сітки на передову
Жінки-українки з перших днів війни не могли просто сидіти та чекати. Вони думали, як допомогти хлопцям-військовим. Багато хто у вільний час почав плести маскувальні сітки.
Жінки з Озерного, що на Житомирщині вже 10 місяців плетуть маскувальні сітки за авторською технологією. Вони легкі та не промокають. Замовлення у волонтерок дуже багато.
“Це екологічно чиста тканина. Вона дихає, не намокає. І вона не назбирує світла, тобто вночі сітки не можна зафіксувати. Сітка дуже легка. Раніше плели з ганчірок. То ту сітку, кажуть, треба було вдвох-втрьох підіймати. А ця сітка важить півкілограма”,– розповідають волонтери.
“Небайдужі жительки містечка Озерне об’єдналися, адже подумали, чим можуть допомогти армії. І взялися плести сітки. Паралельно займаються й іншою допомогою – передають на фронт продукти, необхідні речі тощо, збирають речі для шпиталю. Але основною діяльністю стало плетіння сіток. Тим паче, що це дуже необхідно нашим захисникам. Зараз уже виготовляють білі сітки”, – розповідають волонтери.
Волонтери плетуть сітки за своїм власним методом. Навіть придумали йому свою оригінальну назву.
“Є у цих чарівних жінок і ще одна унікальність – власний метод заплітання сітки. Він має назву “конюшинка”. Кажуть, в Інтернеті є 8 методів заплітання сіток, і серед них нема жодного такого, як у них. Таким способом плести вдається швидко, а сама сітка виходить густою. Ведуть і спеціальний щоденник, де фіксують свою роботу. Так, за 10 місяців уже мають 20 000 кв. м. сплетених сіток. Сітки окроплюють святою водою. Розповідають випадки, коли ці сітки, сплетені з любов’ю та молитвою, рятували життя захисників”, – говорять жінки.
Основу колективу складають 12 осіб. До них приєднуються й інші жительки, наприклад, вчителі, вихователі садочка. Зокрема, допомагають бабусі, яким уже за 80.
У Коростені , що на Житомирщині волонтери та жителі міста також долучаються до плетіння маскувальних сіток. Коростенці власними силами збирають необхідний матеріал і долучаються до допомоги військовим.
Фахівці Центру соціально-психологічної реабілітації населення підтримують наших захисників вишивками-оберегами, які вони просять передавати на передову, плетінням маскувальних сіток, які так необхідні для збереження їх життя.
Діти з задоволенням демонструють свої творчі здібності та бажання допомогти нашим бійцям – малюють, створюють аплікації, вишивають задля підтримки бойового духу військовослужбовців. Через деякий час волонтери доправляють все це нашим хлопцям.
Волонтерській штаб з плетіння маскувальних сіток створений на базі церкви «Благодать». Тут працює близько п’ятнадцяти осіб. Люди плетуть і співають.
«Зараз особливо користуються попитом маскувальні сітки та маскувальні костюми для військових. Плести вироби на фронт розпочали ще з 28 лютого. Робили це щоденно без вихідних. Запрошуємо усіх до співпраці»,– говорить волонтерка Лідія Власенко.
Жителі Радомишля разом із переселенцями плетуть маскувальні сітки для військових на передову. Радомишльська міська рада виділила приміщення, щоб було постійне облаштоване місце для роботи.
Волонтерка Таїса Василюк плести маскувальні сітки почала в 2016 році. Спочатку плела сама у дворі на вулиці. А 24 лютого з дев’ятої ранку у її дворі вже стояли до 15 чоловік.
„І дівчата витримали – ніхто не жалівся, що руки мерзли, що хтось захворів. Мангал підтопили, трошки погрілися – і далі плести. А зараз вже працюємо у приміщенні. Тут постійно до десяти людей. Запитів стало більше. Треба ставити дві основи на маскувальні сітки. А ще потрібно кікімори плести”, – каже Таїса Василюк.
Валентина Розводовська, яка також плете сітки з 2016 року, показує візерунок сіток. Каже, він важливий, бо допомагає не розтягуватись на військовій техніці і не чіпляється за неї.
«Команда в нас дуже хороша. Дівчатка всі однодумці. Кидаємо вдома справи і працюємо. Для нас нагорода, це коли наші хлопчики присилають нам свої фото, там де вони посміхаються”,– розповідає Валентина.
Волонтерка Галина Мінстеін сказала, що команда планує розширятись. Адже потрібні додаткові руки – є багато замовлень на кікімори. Нитки беруть із китайських капців, вручну розплітаючи підошву.
„Розпускаємо капці для того, аби пофарбувати тканину. На такий один капець іде приблизно біля години”, – каже Галина.
„Розпускаємо це все повністю. Ці нитки вплітаємо у кікімори. Вони і фарбуються, і вплітаються краще. Хлопці нам пишуть: „Дівчата, дякуємо вам за допомогу”.
На сьогодні волонтери сплели вже понад 50 таких маскувальних костюмів.
Яке б місто, містечко чи село України ви не взяли, усюди люди допомагають нашим військовим, хто чим може, таким чином наближаючи перемогу та мир на рідній землі.
